Маленьке щастя серед розмаю квітів, трав Маленькое счастье a little happiness

Вже натомивсь його шукати,
Душа поникла, ледь жива,
Упав, немов серпом підтятий,
Достиглий колос у жнива.

Воно було, здається, поряд,
Серед розмаю квітів, трав.
Та блимали холодні зорі,
І насміхалися: "Впіймав?"

І знов я брів вечірнім полем,
Шукаючи його сліди,
Стерня у босі ноги коле,
А щось підказує: "іди!"

Таке трапляється не часто,
Життя лиш раз цей шанс дає.
Я йшов - і раптом бачу - щастя!!!
Маленьке, сіре... та моє...
Р.Мазій
Джерело:
http://virchi.narod.ru/poeziya/zbirca2.htm

Уже устал его искать,
Душа поникла, еле жива,
Упал, словно серпом подрезан,
Спелый колос во время жатвы.

Оно было, кажется, рядом,
Среди розмаю цветов, трав.
И мигали холодные звезды,
И смеялись: "Поймал?"

И снова я брёл вечерним полем,
Ища его следы,
Стерня в босые ноги колет,
А что-то подсказывает: "Иди!"

Такое случается не часто,
Жизнь лишь раз этот шанс даёт.
Я шел - и вдруг вижу - счастье !!!
Маленькое, серое ... но моё ...

Already tired of looking for him,
The soul has sunk, barely alive,
He fell like a sickle,
Ripe ear at harvest.

It seemed to be close,
Among the variety of flowers, herbs.
And the cold stars twinkled,
And they laughed, "Caught?"

And again I browsed the evening field,
Looking for her tracks,
Stubble in bare feet circle,
And something tells you: "Go!"

This does not happen often,
Life only gives this chance once.
I was walking - and suddenly I see - happiness !!!
Small, gray ... and mine ...
Переведено в Google переводчике.
Музыка из фонотеки YouTube