Чтобы связаться с «Юрий Иванов Иванов», пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Ваш E-mail:Пароль: 
Запомнить

ПАМ"ЯТІ ГОЛОДОМОРУ


Двадцять перший, тридцять третій –
Страхітливі дати.
Свої своїх сіли жерти,
Щоб рід врятувати.

- Бий! - У вічі струм кривавий.
- Хто ж взна чия туша?
Свій рід вони врятували
Та згубили душу.

На пероні, мов в трупарні,
Оком кинь - все трупи,
А над трупами начальник –
Згортає до купи.

Всі підлеглі, мов примари,
Жах в очах палає,
Те начальникові марне –
Він жалю не знає.

Трупи різні - білі, чорні,
Різнобарвні трупи,
Та що колір? - усіх горнуть
До одної купи.

Мов колоди, їх швиряють
У пащі вагонів,
Та вже повно - випадають,
Лежать на пероні.

Позбігалися собаки –
Та гризти, та гризтись.
Один рика, другий тявка –
Усі хочуть їсти.

- Відгоняй! - кричить начальник,
Та сучці під ребра,
А та навіть не скавчала,
Бо була вже мертва.

Пошвиряють, позакриють,
Помиють перони...
Ой, у степу рясно зріють
Виноградні грона.

І пшениця добра зріє-
Не осягнеш оком,
Але люди не радіють –
Знають, що до строку.

Упливе на пароплавах
Пшениця за море.
На уміцнення державі,
Народу на горе…

1991



Мне нравится:
0
Поделиться
Количество просмотров: 12
Количество комментариев: 0
Рубрика: Литература ~ Поэзия ~ Лирика гражданская
© 26.11.2016 Юрий Иванов Иванов




00
 
1 1